Братишки и сестрёнки, сёдня я вам поведаю, как я попался на закладку и провёл весь вечер в супермаркете, шеймя от сторожей. Всё началось с того, что я решил немного подзависнуть и двинуться на кокс. А где взять? Понятно же, в нашем районе есть один гоп-дилер, и он продает всё, что нужно - от гарика до амфы и коксика. Решил к нему заглянуть.
Запарился идти через весь город, а потом еще и ждать в очереди, чтобы купить это добро. Но что делать, когда желание наширяться наступает, как прайм на пятницу? Всё решилось, когда я вспомнил о нашем локальном супермаркете. Благо, в нем есть забытые темные углы, где можно спокойно провести ночь и уколоться безопасно.
Зашел я значит, налегке, сразу к товару, к дилеру, который уже мне дебош устроил. Братишка, будь покрепче, говорит, кинул нас на закладке, я тут же понял, что пранк. Все эмоции сразу оборвались. Но постоять на месте не стал, так как сторожи уже на нас нацарапались.
Воодушевленный ощущением розыгрыша, я решил не сдаваться и провести этот благородный эксперимент и до конца. Была у меня идея зайти в магазин, как будто я нормальный покупатель, и глубоко внутри продолжить путь к месту для своей закладки. Ладно, мне такое нравится, амфа всё-таки делает своё грязное дело.
Скупился я на всякую фигню, чтобы выглядеть еще правдоподобнее. В руках были две сумки с продуктами, как бы я собирался с ними выйти, зажечь и все дела. Но, конечно же, это был только видимый фасад моего намерения.
Полчаса я блуждал по магазину, как невинный покупатель, пока не нашел свою цель. На уровне -1, как раз в том самом темном проходе, где раньше была закладка, я увидел лестницу, ведущую в подвал. Напарился, но не впадайте в шизанутость, это был прорыв в моем плане.
|
И вот я уже спускаюсь по лестнице, чувствуя, как адреналин бьется в висках. Чем глубже я погружался, тем больше повышалась моя возбужденность. Конечно, не забывайте, что во мне еще действовал гарик. Вообщем, я был как на иголках.
|
А думаете, это было легко? Какая там, я почти сломал себе шею, стараясь не сдать под сторожа. Когда я наконец-то добрался до подвала, кажется, мне показалось, что я стал настоящим героем. Ведь не каждый день так проводишь ночь - взломывая магазин и шеймя от сторожей.
Да, наконец-то я оказался в своем мрачном и странном убежище. Плюс, я купил кокс, так что вечер обещал быть незабываемым. Приготовил поле для шалостей - разложился на полу, открыл пакетик с закладкой и принялся горячо шнырять. Ведь такие ночи проходят раз в пятилетку.
Но... Даже в такой момент у меня не получалось спокойно насладиться всем этим великолепием. Казалось, что каждый звук, каждое движение шестерней в магазине стало для меня катастрофой. Моя пульсация все росла, и я понимал, что сторожи продолжают патрулировать магазин. Неужели они догадываются?
Прошел час, прошел еще один, но сколько времени прошло, я уже не помнил. Время уже теряло свое значение, главное - не попасться и провести весь вечер здесь. Я старался забыть, что закрытые двери магазина для меня стали тюрьмой, а свобода лишилась смысла.
А тем временем на улице сторожи продолжали свою бесконечную прогулку, не подозревая, что один гопник во всю свою красу проводит ночь внутри. Ох, как им было бы стыдно, если бы узнали о моем глубоком проникновении.
Наконец, когда заблаговременно подойти к закрытию магазина, я ощутил легкость души. Еще чуть-чуть и я смогу спокойно выбраться отсюда и расслабиться дома. Но тут меня постигло несчастье - я услышал голоса и звуки ключей. Кажется, они собирались открывать подвал!
Бльвя, эта ситуация меня настолько запугала, что я даже забыл о целом пакетике кокаина, который еще не успел выкурить! И тут я понял, что выбора у меня нет - нужно бежать! Я выбрался из подвала, бросив все на самом видном месте, и почти прыгнул через забор. Они меня не догнали, но вся ночь была испорчена.
В итоге, я провел весь вечер в супермаркете, прячась от сторожей и забывая о своих планах на приятный вечер. Ну и ладно, как говорится, не всегда все бывает по плану. В следующий раз буду обязательно готов к подобным ситуациям. Или, может, уже пора изменить свои приоритеты?
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.